Андрес Мануель Лопес Обрадор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лопес.
Андрес Мануель Лопес Обрадор
ісп. Andrés Manuel López Obrador
Ім'я при народженні ісп. Andrés Manuel López Obrador
Прізвисько Peje[1]
Народився 13 листопада 1953(1953-11-13) (70 років)
Макуспана, штат Табаско
Громадянство Мексика Мексика
Місце проживання Національний палац (Мехіко)[2]
Діяльність політик, письменник, політолог
Галузь політика і уряд
Alma mater Національний автономний університет Мексики
Науковий ступінь бакалавр
Знання мов іспанська[3]
Посада президент Мексики[4][5][6]
Партія Morenad
Конфесія християнство[7]
Родичі Nora Beatriz Müller Bentjerodtd
У шлюбі з Maximiliano Rodríguez García el de 4-Dd[8]
Діти (4[9]) Andrés Manuel López Beltránd, Gonzalo Alfonso López Beltránd, Jesús Ernesto López Gutiérrezd і José Ramón López Beltránd
Зріст 1,73 м[10][11][12]
Волосся біле волоссяd
Очі карі[d]
Автограф
Нагороди
IMDb ID 2169354
Сайт lopezobrador.org.mx

Андрес Мануель Лопес Обрадор (ісп. Andrés Manuel López Obrador; нар. 13 листопада 1953, Макуспана, штат Табаско) — мексиканський політик, президент Мексики з 1 грудня 2018 року.

Кандидат в президенти на виборах 2006, 2012 і 2018 років[13], колишній голова уряду Федерального округу. На виборах 2006 року зазнав поразки з мінімальним відривом, в результаті чого його прихильники почали масові акції протесту[en] і оголосили його президентом. Член партії демократичної революції[en], потім — Руху національного відродження[en].

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Національний автономний університет Мексики (диплом спеціаліста з політології та публічного управління). Розпочав політичну кар'єру в Інституційно-революційній партії, яка довгий час була беззмінно правлячою у Мексиці. В 1988 році перейшов в рух Corriente Democrática, створений Куатемок Карденасом, впливовим членом ІРП і сином екс-президента Ласаро Карденаса. В 1989 році Corriente Democrática була перетворена на Партію демократичної революції.

У 1996-99 роках очолював ПДР, в 2000 році був обраний головою уряду Федерального округу (посада приблизно відповідає посаді мера міста без урахування агломерації) . На цій посаді він приділяв велику увагу соціальним проектам і розв'язання проблем з нерухомістю. Також за його ініціативою була відкрита система експрес-автобусів з виділеною смугою Метробус[en]. Одночасно, його опоненти критикували його за недостатню увагу до розвитку метрополітену Мехіко. В 2004-05 роках Конгрес позбавив його недоторканності через справу в суді, що іноді розглядається як виключно політична акція його противників[14]. Проте, Обрадор став популярним політиком в загальнонаціональному масштабі.[14].

В 2006 році Обрадор брав участь в президентських виборах в Мексиці як кандидата від ПДР. На виборах однопартієць чинного президента Вісенте Фокса правоцентрист Феліпе Кальдерон отримав 35,89 % (15 000 284 голоси), Обрадор — 35,31 % (14 756 350), кандидат від іншої лівоцентристської партії (ІРП) Роберто Мадрасо — 22,26 % (9 301 441). Оскільки виборче законодавство Мексики не передбачає можливості проведення другого туру, новим президентом став Кальдерон. Прихильники Обрадора, однак, зажадали визнати підсумки виборів недійсними. Вони, зокрема, вказували на те, що після підрахунку 90 % бюлетенів Обрадор вигравав у Кальдерона з перевагою більш ніж в один відсоток і припустили, що під час підрахунку останніх 10 % бюлетенів були задіяні нелегітимні способи перемоги Кальдерона на виборах. Протести, які почалися після виборів, отримали назву «революції кактусів»

Взяв участь у президентських виборах 2012 року, посів друге місце, набравши 31,6 % голосів.

Після виборів вийшов з Партії демократичної революції і очолив Партію національного відродження.

Кандидат в президенти на виборах 2018 від коаліції «Разом ми зробимо історію[en]», в яку входять Рух національного відродження (MORENA), Партія праці[en] (PT) і Партія соціальної солідарності (PES)[15]. Здобув перемогу на загальних виборах, що пройшли 1 липня 2018 року[16].

3 травня 2021 року, як глава держави («відповідно до етичних імперативом уряду, але також і за власним переконанням»), приніс офіційні вибачення корінному народу майя за заподіяну шкоду і дискримінацію його представників (за «жахливі зловживання, які були здійснені приватними особами та національною й зарубіжною владою») від початку іспанського завоювання Америки, за 300 років колоніального панування і два століття незалежної історії Мексики[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.nacion321.com/partidos/el-peje-los-apodos-de-lopez-obrador-a-lo-largo-de-su-vida
  2. ↑ https://www.infobae.com/america/mexico/2019/07/30/asi-es-el-departamento-donde-vive-amlo-en-palacio-nacional/
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Andrés Manuel López Obrador
  5. ↑ https://www.bbc.com/mundo/noticias-america-latina-46414847
  6. ↑ https://www.nytimes.com/es/2018/12/01/espanol/america-latina/amlo-toma-posesion.html
  7. ↑ Como "cristiano en sentido amplio", se define AMLO
  8. ↑ https://www.animalpolitico.com/2011/11/todo-lo-que-hay-que-saber-de-la-esposa-de-amlo/
  9. ↑ ¿Quiénes son los hijos de Andrés Manuel López Obrador? — 2000. — ISSN 1563-7549
  10. ↑ https://www.tvazteca.com/aztecanoticias/cual-es-la-estatura-amlo-otros-presidentes-mexico
  11. ↑ https://politico.mx/cuanto-miden-los-presidentes-de-mexico-el-mas-alto-y-el-de-menor-estatura
  12. ↑ https://www.nmas.com.mx/cultura/cuanto-miden-los-presidentes-de-mexico/
  13. ↑ Mexican leftist Lopez Obrador leads presidential race polls. Reuters. 22 листопада 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 10 березня 2018.
  14. ↑ а б Обрадор повернувся до робочого кабінету. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 24 грудня 2018.
  15. ↑ Мексиканські вибори: що до чого?. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  16. ↑ [[https://web.archive.org/web/20180702093455/https://www.vesti.ru/doc.html?id=3033824&cid=9 Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] На виборах президента Мексики перемагає Лопес Обрадор / vesti.ru]
  17. ↑ República, Presidencia de la. Mensaje del presidente Andrés Manuel López Obrador. Petición de perdón por agravios al pueblo maya. Fin de la Guerra de Castas. gob.mx (ісп.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
 
Гуадалупе Вікторія (1824) • Хосе Маріано Салас (1846) • Валентин Гомес Фаріас (1846-1847) • Беніто Хуарес (1858-1872) • Себастьян Лердо де Техада (1872-1876) • Хосе Марія Іглесіас (1876) • Порфіріо Діас (1876) • Хуан Непомусено Мендес (1876-1877) • Порфіріо Діас (1877-1880) • Мануель Гонсалес (1880-1884) • Порфіріо Діас (1884-1911) • Франсиско Леон де ла Барра (1911, т.в.о.) • Франсіско Ігнасіо Мадеро (1911-1913) • Педро Ласкуран (1913) • Вікторіано Уерта (1913-1914) • Франсіско Карвахаль (1914) • Венустіано Карранса (1914-1920) • Франсіско Лагос Часаро (1915) • Адольфо де ла Уерта (1920) • Альваро Обрегон (1920-1924) • Плутарко Еліас Кальєс (1924-1928) • Еміліо Портес Хіль (1928-1930) • Паскуаль Артіс Рубіо (1930-1932) • Абелардо Родрігес (1932-1934) • Ласаро Карденас (1934-1940) • Мануель Авіла Камачо (1940-1946) • Мігель Алеман Вальдес (1946-1952) • Адольфо Руїс Котінес (1952-1958) • Адольфо Лопес Матеос (1958-1964) • Густаво Діас Ордас (1964-1970) • Луїс Ечеверрія (1970-1976) • Хосе Лопес Портільйо (1976-1982) • Мігель де ла Мадрид (1982-1988) • Карлос Салінас де Гортарі (1988-1994) • Ернесто Седільо (1994-2000) • Вісенте Фокс (2000-2006) • Феліпе Кальдерон (2006-2012) • Енріке Пенья Ньєто (2012-2018) • Андрес Обрадор (з 2018)
Лідери Групи двадцяти (G20)
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрес_Мануель_Лопес_Обрадор&oldid=37076433